Спортивная собака - италянская малая борзая

21 - сентября - 2009

Ну зачем нам левретка?
Ведь она совсем маленькая, голенкая, слабенькая....
Вот овчарка - крупная, злая, ее все боятся, она может защитить.
(Из подслушаного разговора на выставке собак)

По собаке можно судить и о человеке. Неуверенный в себе, склонный спрятаться за грубость, выбирает большую, грозную собаку. Человек обратных качеств, с большой душой, имеет потребность сам кого-то защитить и лелеять. При этом он получает от этого громадную душевную енергю.

Как приятно прижать к сердцу это нежное любящее существо! Когда устал или повысилось кровяное давление, или замучила стенокардя - поиграй с собачкой, расслабся на диване, прижми ее к груди и боли пройдут, а мир вновь станет радостным и спокойным.

Левретка может валятся в постели целый день, когда рядом хозяин или больной ребёнок.

Но более счастлива она на прогулке по полям, особенно когда ей в поле зрения попадётся какой-нибудь "зверь" - например соседская овца, коза или корова.

В этом случае бесполезно ее звать и кричать - наоборот нужно немедленно бежать в обратную сторону, чтобы где то спрятаться. Через минуту Италянская малая борзая вас находит и вы тихонечко, с ней на руках гуляете подальше от места содеянного. Овца, коза и корова остались в целости и в сохранности, никаких штрафов платить не надо. А какой спортивный моцион был преподнесен в дар всем участникам!

Так как "зверей" на полях становится все меньше, в европейских государствах придуманы иные развлечения для собак требующих быстрого бега на прогулках. Первое из них - аджилити (от англиисково слова агил- ловкость, быстрота).

Второе развлечение называется люр курсинг (от английских слов люре - приманка, курсинг - бег). Здесь нужна старая пила “Дружба”: намотать на ось 350 метров капроновово шнура, размотать вытянутуй шнур, а на конце привязать что-то похожее на зайца.

Нам в Эстонии на нашем ипподроме показали эти мудрости финские борзятники. Наши собаки разделились сразу по "генетическим своиствам" на две группы: все афганы, салюки ринулись доганять белую тряпку, русские борзые добежали, посмотрели и вернулись.

Левретки показали высокий класс в беге и в скорости - все, кроме моего Рыжика. Как мы не старались его заинтересовать, ничего не получалось - даже периодически останавливали "зайца", но Рыжка понюхал... и пописала на такого “зайца" пока его не успели убрать. В странах, где много левреток устраиваются тренинги, состязания, чемпионаты по люре курсингу, выдаются сертификаты, устраиваются Европейские и всемирные соревнования.
Это настоящий и увлекательный спорт, который имеет своих постоянных зрителей и смотрится не хуже конных состязаний.

Думаю, что конные бега на Киевском ипподроме уже в полном ходу. Неплохо бы, чтобы к ним скоро присоединились италянские борзые.

Read more »

Черты породы (по 5-бальной шкале)

12 - августа - 2009

В данной схеме описаны черты породы Левретка по 5ти бальной шкале.

Активность в доме 3,3
на улице 3,7
Повиновение дрессировка 2,7
чужим 2,2
Доминирование в семье 1,3
над собаками 2,3
Защита своей территории от людей 1,3
от собак 2,5
Общительность в семье 4,7
с чужими 3
с собаками 3,5
Сосредоточенность в семье 1,7
при чужих 3,2
при собаках 2,3
Агрессивность в семье 1
к чужим 1,7
к собакам 2,5
к кошкам 1,8
Поведение в семье успокаиваемость 2,8
требование ласки 4,7
возбудимость 3,8
игривость 4,2
чрезмерный лай 1,5
срывы в поведении 1,8
Терпимость к детям до 4 лет 3
старше 4 лет 3,8
Служебное использование сторож 2,7
телохранитель 1,2

из dogbreed.ru

Левретка - завзятий борець з вухатими чудовиськами

1 - августа - 2009

Ці собаки часто бувають менші за самих зайців, але це зовсім не впливає на рівень їх власної самоповаги. Важливо те, що вони самі вважають себе великими, навіть величними, майже царственними собаками. Ви тільки подивіться на них і зауважте, скільки в них грації і витонченої краси! Це найменші хорти у світі, але їх цінність від цього тільки вища. Часто левретка буває такою маленькою, що претворюється на звичайну кімнатну собачку. Але навіть це не може змінити її внутрішньої сутності!

В душі кожна Італійська левретка залишається справжнім нестомним хортом. Уявіть собі яким треба бути сміливим..., щоб напасти на зайця, котрий в порівнянні з маленькою, тонконогою левреточкою постає звіром страшнішим за дракона.

Недаремно в нашій мові слово левретка має корінь "лев" - тобто, це маленький пес з душею лева. І нехай сміються невіри - ми ж з Вами знаємо, що більш мужньої породи у всьому світі ніж левретка немає! І бути не може! Бо в кого ще вистачить сміливості напасти на страшенне вухате чудовисько, щоб врятувати увесь цивілізований світ від його тиранії. Найстрашніше те, що воно безнадзорно і безкарно плигає полями і ніхто не знає його дійсних намірів. І це не нічого, що маленький хорт залюбки може прошмигнути під диваном, він щоночі у своїх снах летить над полями і лугами в погоні за величезними і майже непереможними зайцями.

Він наздоганяє і перемагає їх в нерівній боротьбі, рятуючи нашу планету від .... від страшних вухатих уродів, не даючи можливості їм розмножитись, щоб зайняти домінуюче положення і порушити здобутки нашої незалежності, демократії, високого рівня життя, свободи слова ... та ще Бог зна чого…, що ми можемо залюбки втратити, якщо наші героїчні чотириногі друзі раптом позбудуться пилності і своїх мисливських якостей.

То ж пам"ятаймо в перший день квітня - цього чудового місяця весни про їх героїзм і виключну роль у нашому житті!

Автор - Микола Рудь - взято из просторов интернета

ЛЕВРЕТКА - ИТАЛЬЯНСКАЯ БОРЗАЯ

21 - июля - 2009

Борзые - малочисленная, но ярко обособленная группа древнейших пород собак, которые, видимо, произошли от одного корня с гончими на Севере Африки. Оттуда они распространились в разные страны. В Европе борзые стали известны после Крестовых походов западноевропейских феодалов на Ближний Восток (1096-1270 гг.).

Обособление группы борзых шло благодаря отбору в связи с особенностями охоты с этими собаками. Борзые - скоростные собаки, которые преследуют зверя, пользуясь зрением на открытой равнине, где они не рискуют разбиться о деревья. От борзых требуется обязательно поймать зверя. Самая маленькая порода из группы западных борзых - левретка, или итальянская борзая. Западные борзые (грейхаунд, уиппет и левретка) славятся резвостью на коротких дистанциях, им принадлежат скоростные рекорды. Для охоты их давно не используют, но широко применяют для бегов на кинодромах - стадионах, специально оборудованных для испытания резвости у собак. Для западных борзых типична короткая гладкая шерсть, выпуклая линия верха, затянутое назад ухо.

Маленькая, но борзая

Левретка - маленькая легкая собачка, среди борзых она представляет редкое исключение. Борзые - самая высокорослая группа пород собак, а левретка, несмотря на свой малый рост, - типичная борзая очень древнего происхождения. История ее уходит к Древнему Египту. В Долине царей археологи обнаружили скелеты маленьких борзых, которые жили более 5000 лет назад. Это были собаки фараонов. Из Египта маленькие борзые, вероятно, попали в Лаконику (Древняя Греция), а оттуда, примерно в V веке до н.э., - в Рим. Борзых, очень похожих на левреток, можно встретить на рельефных изображениях, рисунках и в виде фигурок, которые были сделаны греческими и римскими умельцами в VI веке до н.э.

Итальянские специалисты считают, что левретка не представляет карликовой формы борзых, порода сформировалась самостоятельно в Египте, а в Древнюю Грецию и Рим (территория современной Италии, которая считается родиной породы) предки левреток попали позже.

Любимица царей и вельмож Царица Клеопатра держала несколько сот борзых, в том числе и маленьких. Собаки сопровождали ее при выездах. Существует легенда о том, что несколько маленьких борзых царица подарила Юлию Цезарю, который привез их в Рим. Собачки стали любимцами у римской знати, а затем и у итальянских вельмож, сохранившись почти в неизменном виде до наших дней.

Из Южной Европы левретки попали и в другие страны, где были принадлежностью богатых салонов. Особого расцвета порода достигла в период XIV- XVII веков. Это отражено на полотнах великих живописцев, таких, как Тициан, Ван Эйк, Веронезе, Ван Дейк, Ватто и многих других. Левретки неизменно сопровождают своих влиятельных владельцев, что отражено на картинах и во всевозможных скульптурах. Благородные собачки постоянно привлекали внимание художников и скульпторов разных времен.

Короли Англии любили и ценили левреток. Генрих VIII (1491-1547) держал много этих собак и часто посылал их в качестве подарка королеве Франции. Мать короля Карла 1(1600-1649), Анна Датская, изображена на одной из картин в окружении пяти левреток. Часто упоминали об этой породе известные литераторы, включая Шекспира. Левретки того времени в Англии были крупнее, их часто путали с уипетами.

Большим любителем левреток был прусский король Фридрих Великий (1712-1786), который держал до полсотни таких собак. Самые любимые из них, Алкмене, Бише и Тисбе, жили в комнатах короля и делили с ним его ложе. Маленькая Тисбе весила около двух килограммов и сопровождала короля на конных прогулках, сидя у него за пазухой. Когда погибла Бише, вместе с королем за гробом собачки шел французский философ Вольтер. В Сан-Суси находится бронзовая статуя высотой 90 см, ее выполнил скульптор Готфрид Шадов в 1821 году. Она изображает Фридриха Великого с двумя левретками. Любил левреток и Петр I, в Санкт-Петербурге в зоологическом музее хранится один из первых экспонатов Кунсткамеры - чучело левретки царя, Лизетты, песочного окраса.

Название породы

Read more »

ІТАЛІЙСЬКА ЛЕВРЕТКА

21 - июля - 2009

Як вказує автор Л.П. Сабанеєв у своєму відомому нарисі про історію хортів (1895р), левретка відома з часів Римської Імперії, де використовувалась для лову зайців а пізніше кролів. Ця обставина суттєво вплинула на те, що протягом тривалого часу до даної породи висувались специфічні вимоги. Однією з них була логічно виправдана тенденція до зменшення розмірів. В цьому й полягає причина здрібнення і доведення невеличкого італійського хорта до стану декоративного кімнатного песика. Побутує також тривіальна думка, що левретка є закріпленою і культивованою з давніх часів карликовою формою хорта .

Новітні дані кінологів-дослідників, а також археологічні знахідки ХХ століття свідчать про значно давнішу історію левреток. Окрім того, за даними В.І.Казанського з посиланнями на К.Пржездецького, П.Дюреля та професора ветеринарної школи в Ліоні Корневена, левретка є натуральною породою, яка дійшла до наших днів не зіпсованою небажаним схрещуванням або ж карликовістю. Це підтверджується зображеннями, які дійшли до нас з Древнього Єгипту. Спеціалістам відомий скелет маленького хорта, знайдений в похованні датованому щонайменше 3200 роком д.н.е.. Науковцям також відома мумія маленького хорта з папірусом, в якому вказані ім”я та вік собачки, а також перелічені та ретельно описані характерні особливості породи, до якої відносилась муміфікована тварина.

У відповідності до хронології подальших подій встановлено, що пращури сучасних левреток потрапили з Єгипту до Древньої Греції, звідти до Римської імперії. Згодом італійська левретка з”явилась в Іспанії, де стала окрасою королівського двору і предметом утіхи численної аристократії.

На кінець ХІХ сторіччя подібна порода під назвою Rodengo активно використовувалась в Іспанії, як справжня мисливська собака з відмінним чуттям і чудовими польовими якостями у здатності знаходити і ловити кроликів.

На цей час припадає значне поширення левреток при дворах всіх европейських монархів та їх наближених знатних придворних. Численні портрети осіб вищого соціального стану зафіксували бажання вельможних замовників, щоб їх улюбленці левретки були зображені поряд з ними. Неважко здогадатися, що наявність такої собачки у людини мала свідчити також про її заможність.

В Европі в цей час окрім суто декоративних якостей описуваної породи левретки використовувались в полюванні на куріпок та кроликів. Можна припустити, що левреток приучували і використовували для мисливської взаємодії з ловчими птахами. Вони з успіхом могли допомагати соколам та яструбам справлятися і утримувати здобич до підходу мисливця в полюванні на таких крупних птахів, як журавель, гуска, качка.

Кінець ХІХ століття в європейських країнах був ознаменований розвитком кінології, яка сягнула наукового рівня. Саме в цей час було створено досить жорсткий стандарт для левретки, який у порівнянні з англійським уіппетом ставив породу в більш обмежене становище. Вірогідно саме ця подія визначила більш ніж на пів-століття невиправдано скуте існування породи поза реальним розкриттям її дійсних можливостей. Обмеженість широкого використання левреток в бігах на кінодромі через меншу швидкість ніж в уіппета, а також в реальному полюванні на дичину, прирекли породу на кімнатно-декоративну форму існування.

На щастя з 1968 року стандарти для левреток було змінено і вони завдяки своїй короткій гладенькій шерсті, компактності ( зріст в холці від 32 до 38 см при масі тіла не більш ніж 5 кг), стали ідеальним варіантом мисливського хорта для мисливця, що живе у міській, малогабаритній квартирі.

Забарвлення італійських левреток має бути суцільним. Допустимими вважаються чорне, сіре, світло-жовто-рожеве (полове). Можлива наявність білих плям на грудях та ногах. Пігментація носа темна, бажано чорна.

На даному єтапі використання левреток практично у всіх країнах, де культивують і люблять цю породу, обмежується полюванням на кроликів та куріпок. Враховуючи ту обставину, що з усіх хортів емоційно та інтелектуально найбільш близькою до людини є саме левретка, нині в час розквіту мисливства на дрібних птахів, можна чекати зростання зацікавленості до її особливих здібностей у відчутті дичини.

На відміну від европейських країн, де левреток використовують в перегонах на кінодромах, в Україні, вірогідно, ця спеціалізація породи найближчим часом перспективи і розвитку не матиме. Але це може й на краще. Бо для справжніх любителів природи таке використання собак не є бажаним.

Read more »

Все "За" и "Против" породы

21 - июня - 2009
  • Левретка - идеальная порода. Это не просто собака, это ваш спутник на прогулках, ваш друг и психолог, который всегда угадывает ваше настроение, это «грелка» в холодные, зимние вечера, это ваш врач....да именно врач!
  • Объясняются лечебные свойства левреток повышенной температурой тела (норма - это 39-40 градусов) и как следствие мощнейшим биополем. Известно, что еще Екатерина II часто брала с собой в постель двух-трёх левреток. Она утверждала, эти маленькие собачки уменьшают боли в ногах (императрица страдала от артроза коленных суставов) и способствуют крепкому, спокойному сну.
  • Левретка – компактна (вес от 3 до 5 кг, в холке 30-35 см), она тихонько поджимает свои длинные ножки и ложится в сумочку, её можно брать на природу, в дорогу, отпуск... .
  • Левретка, если любит - то всем сердцем. Она прыгает вам на руки, когда вы приходите с работы; спит под одеялом; у левретки колоссальная нужда в человеке-она всегда будет садиться так, чтобы чувствовать вас, хотя бы хвостиком, но прикоснуться к вам... Это не просто собака.
  • Шерсть левретки не вызывает аллергии.
  • Левретки практически не линяют.
  • Самая главная положительная сторона породы – то что левретку можно приучить ходить в туалет дома, на лоток, на газетку...но не надо забывать, что левретка это БОРЗАЯ. Левретку не рекомендуется держать взаперти весь день - чем больше она будет бегать, тем здоровее будет!